1.
Наукові
відкриття та винаходи, які підготували народження кінематографу.
2.
Особливості
кіно як синтетичного мистецтва, причини його популярності та швидкого
розповсюдження. Естетика німого кіно.
3.
«Лінія
Люмьєра» і «Лінія Мельєса». Характеристика основних видів кінематографа.
4.
Особливості
кіновиробництва (сценарій, режисерський сценарій, постановочний проект,
знімальний період).
5.
Особливості
авторського інтелектуального європейського кінематографа. Три типи «авторських
канонів».
6.
Характерні
риси ідейно-незалежного кіно. Порівняльна характеристика голлівудського кіно та
контр-кіно.
7.
Розвиток
американського кіно у 1910-20-х роках (Е. Портер). Створення Голівуду,
«Патентна війна».
8.
Д.-У.
Гріффіт і його внесок у світове
кіномистецтво.
9.
Чарлі
Чаплін та Бастер Кітон – різні королі
комедії.
10.
«Авангард»
у кіномистецтві Франції. Три напрямки пізнього авангарду (імпресіонізм, чисте
кіно, сюреалізм).
11.
Кіноэкспрессіонізм,
неоромантизм, «каммершпіль» - плини в ранньому німецькому кіно, їхній вплив на
мистецтво світу.
12.
Поширення
кіно в Росії. Перші кінофабрики. Творчість Я. Протазанова, І. Мозжухіна, Е.
Бауера.
13.
Народження
та злет радянського кіно.
14.
Творчість
С. Эйзенштейна. Естетика «монтажу атракціонів».
15.
Новаторські
експерименти Д. Вертова.
16.
Лев
Кулешів та його режисерські знахідки.
17.
Радянське
кіно після Громадянської війни. ФЕКС.
18.
Розвиток
звукового кіно: проблеми та перспективи. Кольорове кіно.
19.
Кіно
США у 30-х роках. Вплив цензури на подальший розвиток американського кіно, сімейне
кіно та малолітні зірки.
20.
Особливості
європейського кінематографу 1930-х рр.
21.
«Гірський
фільм» – суто німецький жанр кіномистецтва.
22.
Творчість
Лені Ріфеншталь.
23.
«Поетичний
реалізм» французького кіно.
24.
Документальне
кіно воєнного часу.
25.
Особливості радянського кінематографу
післявоєнного часу.
26.
Післявоєнне кіно США: голлівудське «полювання
на відьом».
27.
Особливості «чорного фільму» і причини його
популярності.
28.
Режисерські
знахідки А. Хічкока.
29.
Зліт
японського кіно. Творчість А. Куросави.
30.
Італійський
неореалізм.
31.
Французька
«Нова хвиля» і її екранні варіанти.
32.
«Вільне
кіно» у Великобританії.
33.
Зліт
італійського кіно (Ф. Фелліні, М. Антоніоні, П.-П. Пазоліні, Б. Бертолуччі).
34.
Нове
кіно Польщі – «кіно морального неспокою». Творчість А. Вайди.
35.
Чеська
«нова волна».
36.
Шведський
фюртіоталізм у кінематографі.
37.
«Драматична
соната» І. Бергмана.
38.
«Нове
шведське кіно» (Відерберг, І. Доннер, В. Шеман)
39.
Молоде
німецьке кіно (творчість А. Клуге, Р.-В. Фассбіндера, Ф. Шльондорфа, В. Херцога, В. Вендерса).
40.
Особливості
іспанського кінематографа. «Генерація невинних» (К. Саура). «Діти Movidа» (П.
Альмодовар). Луїс Бунюель – «тато кіносюрреалізму».
41.
Відродження
американського кіно. Майстри кінофантастики.
42.
Радянський
кінематограф 1950-х. «Летять журавлі» Калатозова – культовий фільм.
43.
«Нова
радянська хвиля»: поетико-документальний та поетико-живописний напрямки.
44.
Радянське кіно 1960-80-х: «Фільм розрахунку»,
поличне кіно (А. Герман, К. Муратова, А. Міхалков-Кончаловський та ін), «чорна
волна».
45.
Постмодерністські
тенденції та кінематограф 1980-х (Годар, Лінч, Грінуей)
46.
«Догма 95». Суперечлива творчість Ларса фон
Трієра.
47.
Кіномистецтво
країн Азії і Латинської Америки.
48.
Кіно
Китаю та Південної Кореї: національна самобутність та вплив американських традицій (В.Кар-вай,
К. Кі-дук).
49.
Особливості
та тенденції розвитку сучасного світового кінематографу.
50.
Становлення
українського кінематографу.
51.
Творчість О. Довженка, І. Кавалерідзе, С.
Параджанова, Ю. Ілєнка, Л. Осики.
52.
Мультиплікація: види, знахідки, сучасні тенденції.
Теми для самостійної аналітичної роботи з курсу «Історія кіно»::
В межах курсу «Історія кіно» студенти ознайомлюються
з основними напрямками та кіношколами, видатними режисерами та їх роботами, в яких зосередженні
режисерські знахідки, особливості кіномови, «авторський» стиль, актуальна для
певної епохи соціокультурна та політична тематика.
Саме тому в якості самостійної роботи пропонується
ознайомитись з творчістю сучасних режисерів (яка не розглядалась під час лекцій
або розглядалась фрагментарно) і на базі вже отриманих знань з історії кіно
проаналізувати їх вже існуючий вклад в сучасний світовий кінематограф.
1.
Емір
Кустуриця – «балканський андеґраунд» на поверхні.
2.
Алехандро
Гонсалес Ін’ярріту - режисер-глобаліст
(трилогія смерті: «Сука-любов», «21 грам», «Вавілон»).
3.
Бертран
Бліє – маестро трагіфарсу.
4.
«Інтелектуальні
комедії» Вуді Алена.
5.
Дарен
Аронофскі - майстер хіп-хоп монтажу
(«Реквієм по мрії»).
6.
Жан-П’єр
Жене «Амелі»: велике в маленькому.
7.
Майя
Дерен – «кінематографічний Прометей»
8.
Міхаель
Ханеке: насильство як соціальне явище ( «Забавні ігри» (1997 та авторімейк
(2008), «Час вовків», «Піаністка»).
9.
Готична
естетика в творчості Тіма Бартона.
10.
Сюрреалістичні
мотиви в роботах Яна Шванкмайера.
11.
Кристофер
Нолан – майстер нелінійного наративу («Пам’ятай» та ін.)
12.
«Бійцівський
клуб» Девида Фінчера: саморуйнування як самовдосконалення.
13.
Гетерогенність
емоцій: «Життя прекрасне» (Роберто Беніньї).
14.
Хуліо
Медем – мастер нового іспанського кіно ( «Корови», «Земля», «Руда білка»).
15.
Франсуа
Озон – нова зірка французької «нової хвилі».
16.
Творчість
Люка Бессона - суміш напруження та мелодраматизму.
17.
Роберт
Земекіс та його культовий персонаж Форрест Гампт.
18.
«Вічне
сяйво чистого розуму» Мішеля Гондрі.
19.
«Trainspotting»
- культовий фільм Дені Бойла.
20.
Пол
Томас Андерсен - випадковість як доля («Магнолія»).
21.
Френк
Дарабонт: вихід є завжди («Побіг з Шоушенка»).
22.
Соціальна
проблематика Софії Копполи («Трудності перекладу»)
23.
Тематика
вуаєризму в творчості Тінто Брасса.
24.
Хвиля
соціальних експериментів в німецькому кіно (Олівер Хиршбігель «Експеримент»,
Денніс Ганзель «Експеримент 2: Хвиля»).
25.
Алехандро
Ходоровскі: психоаналітичні аспекти творчості.
26.
Джим
Джармуш: найяскравіший представник американського незалежного кіно.
Рекомендована література
Базова література:
1. Госейко Л. История
украинского кинематографа. К. , 2005. – 423 с.
2. Кино: 365 главных фильмов
всех времен и народов. М. 2002.
3. Лотман Ю.М.
"Семиотика кино и пробл. киноэстетики", Таллин, 1973.
4.
Нечай О. Основы киноискусства. Минск, 1978.
5.
Садуль Ж. История киноискусства от его зарождения до
наших дней. М.: Изд. иностр. литературы, 1957.
6. Теплиц Е. История
киноискусства (в 4 тт.). М., 1968–1974.
7. Юренев Р.Н. Краткая
история киноискусства. М., 1997. – 288 с.
Допоміжна література:
1.
Андронникова М.И. Сколько лет кино? История движущейся
камеры. Предыстория киноленты. Из кинопроектора в эфир. М.:
"Искусство", 1968.
2.
Безклубенко С. Украинское кино: очерк истории. – К.:
Искусство, 2001. – 459 с.
3.
Берест Б. История украинского кино. - Нью-Йорк: Научное
товарищество им. Т. Шевченко, 1962. – 314с.
4.
Брюховецкая Л. Кино как мировоззрение: Довженко и
Параджанов// Кино Театр. – 2004. - № 3. – С. 24 - 29.
5.
Брюховецкая Л. Спрятанные фильмы. Украинское кино 1990-х
К.: Артек, 2003. – 415 с.
6.
Брюховецкая Л.Поэтическая волна украинского кино. К.,
Искусство, 1989. – 190 с.
7.
Гинзбург С. Кинематография дореволюционной России. М.,
1963.
8.
Гиш Л. Кино, Гриффит и я. М., 2000.
9. Дзига Вертов,
"Статьи, дневники, замыслы", М., 1965.
10.
Донец Л. Слово о кино. М., 2000.
11.
Жабский М.И, Тарасов К.А., Фохт-Бабушкин Ю.У. Кино в
современном обществе: Функции –
воздействие – востребованность. М.: Министерство культуры РФ, НИИ
киноискусства, 2000. - 376 с.
12.
Жанкола Ж.-П. Кино Франции (1958-1978). М., 1984.
13.
Зоркая Н.М. Уникальное и тиражированное. Средства
массовой информации и репродуцированное искусство. М.: Искусство, 1981. - 167
с.
14.
Зубавина И. Опасно свободный Параджанов// Кино Театр. –
2005. - № 3. – С. 43 – 44.
15.
Ильенко Ю. Парадигма кино. Абрис, 1999. – 401 с.
16.
Иоскевич Я.Б. "Методология анализа фильма" Л.,
1978.
17.
Капралов Г. Человек и миф. Эволюция героя западного кино
(1965-1980) М., 1984.
18.
Караганов А.В. Первое столетие кино. М.: Материк, 2006. -
386 с.
19.
Комаров С.В. Великий немой. Из истории зарубежного
киноискусства. (1895-1930). М.: ВГИК,
1994.
20.
Корниенко И. Искусство кино. - К.: Искусство, 1974. – 265
с.
21.
Кракауэр З. Психологическая история немецкого кино. М.,
1977.
22.
Лемешева Л. Украинское кино: проблемы одного поколения.
М.: Альма Матер, 1987. - 219 с.
23.
Монастырский В.А. Киноискусство в социокультурной работе.
Тамбов: Изд-во Тамбов. гос. ун-та, 1999. - 147 с.
24.
Нечай О.Ф. Основы киноискусства. М.: Просвещение, 1989. -
288 с.
25.
Нечай О.Ф., Ратников Г.В. Основы киноискусства. Учебное
пособие для некинематографических вузов. Минск: Выш. школа,1985. - 368 с.
26.
Паркинсон Д. Кино. М.:
РОСМЭН. 1996.
27.
Пензин С.Н. Анализ фильма. Учебно-методическое пособие
для студентов. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2005. 31 с.
28.
Пензин С.Н. Кино в системе искусств: проблема автора и
героя. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та,
1984. 188 с.
29.
Садуль Ж. Всеобщая история кино. Т. 1. Изобретения кино.
1832-
30.
Садуль Ж. Всеобщая история кино. Т. 2. Кино становится
искусством. 1909-1914.
31.
Садуль Ж. Всеобщая история кино. Т. 3. Кино становится
искусством. 1914-
32.
Садуль Ж. Всеобщая история кино. Т. 4.1. Послевоенные
годы в странах Европы 1919-
33.
Садуль Ж. Всеобщая история кино. Т. 4.2. Голливуд. Конец
немого кино. 1918-
34.
Садуль Ж. Всеобщая история кино. Т. 6. Кино в период
войны 1939-
35.
Сато Т. Кино Японии. М., 1988.
36.
Фрейлих С.И. Теория кино. От Эйзенштейна до Тарковского.
М., 1992.
37.
Эйзенштейн С.М. Психологические вопросы искусства. М.:
Смысл, 2002.
38.
Ю. Лотман. Семиотика кино и проблема киноэстетики. Т.:
Ээсти Раамат, 1973. – 543 с.
Інформаційні ресурси
1. http://www.arthouse.ru
2. http://www.kinokolo.ua
4. http://kinoart.ru
5. http://www.cinematheque.ru/forum/10
6. http://www.kinomag.ru
7. http://www.kinomania.ru